Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.09.2014 року у справі №910/5089/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 року Справа № 910/5089/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Акулової Н.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Бондарчука В.М., посв. № 023013 від 22.11.2013 року;

Позивача: Чимериса Т.П., дов. № б/н від 12.03.2013 року;

Відповідача: Пшик І.М., дов. № 7-02/14 від 24.02.2014 року;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" на рішення господарського суду Київської області від 25.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року

у справі № 910/5089/13 господарського суду Київської області

за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Козинської селищної ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда"

про стягнення 2 580 306,17 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути земельні ділянки

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області, виступаючи в інтересах держави в особі Козинської селищної ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда", просив (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12.06.2013 року) стягнути з відповідача 3 374 246,53 грн. основної заборгованості; розірвати договір оренди земельної ділянки від 22.11.2006 року, укладений між Козинською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 207,2872 га, яка складається з земельних ділянок площею 152,9421 га, кадастровий № 3223155400:02:003:0001; площею 19,2732 га, кадастровий № 3223155400:01:007:0006; площею 1,7224 га, кадастровий № 3223155400:01:008:0013; площею 11,4994 га, кадастровий № 3223155400:01:004:0008; площею 4,2411 га, кадастровий № 3223155400:01:008:0010; площею 2,6708 га, кадастровий № 3223155400:01:008:0011; площею 11,4619 га, кадастровий № 3223155400:01:006:0008; площею 1,3170 га, кадастровий № 3223155400:01:007:0004; площею 0,0184 га, кадастровий № 3223155400:01:008:0012; площею 0,2252 га, кадастровий № 3223155400:01:008:0014; площею 1,9148 га, кадастровий № 3223155400:01:003:0007 (т. 1, а.с. 5-13, 211-214).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов вищезгаданого договору щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013 року позовні матеріали передано за підсудністю до господарського суду Київської області (т. 1, а.с. 3-4).

Ухвалою господарського суду Київської області позов прийнято до розгляду (т. 1, а.с. 1).

Рішенням господарського суду Київської області від 25.09.2013 року (суддя Бацуца В.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року (головуючий Кропивна Л.В., судді Ільєнок Т.В., Корсакова Г.В.) (т. 2, а.с. 207-221) позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 25-34).

Оскаржені судові акти мотивовано встановленням факту невиконання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки в частині систематичної несплати орендної плати.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду (т. 2, а.с. 245-247).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/299 від 23.07.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Євсіков О.О., Мирошниченко С.В. (т. 2, а.с. 242).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 року відновлено строк звернення з касаційною скаргою, касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.07.2014 року (т. 2, а.с. 243-244).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.07.2014 року продовжено строк розгляду касаційної карги, розгляд справи відкладено на 03.09.2014 року (т. 2, а.с. 260-262).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/393 від 02.09.2014 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Акулова Н.В., Владимиренко С.В.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.2006 року між Козинською селищною радою та закритим акціонерним товариством "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда") було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надав, a орендар прийняв у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 207,2872 га для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території: смт Козин, Обухівського району, Київської області (т. 1, а.с. 28-33).

Згідно п. 1.1 договору грошова оцінка земельної ділянки становила 1 194 857,33 грн., а орендна плата на рік 59 742,86 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору його укладено на 49 років, починаючи з дати його реєстрації.

Згідно п. 2.3.1 договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до рішення суду у розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки у рік за 1 кв. м, з урахуванням щорічного коефіцієнту інфляції, що становить 59 742,86 грн. щорічно по 4 978,57 грн. за кожен місяць року.

Розділом 3 договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема, обов'язок орендаря у відповідності з п. 2.3 цього договору своєчасно вносити орендну плату.

Розділом 4 договору передбачено, що підставою для його розірвання є взаємна згода сторін; випадкове знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає передбаченому п. 2.1 договору її використанню; вимога однієї з сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків передбачених договором.

Вказаний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 5183.

Також, 16.03.2007 року договір зареєстровано у Обухівському районному відділі Київській регіональній філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040733100002.

22.11.2006 року між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (т. 1, а.с. 34).

У подальшому, 21.12.2007 року у зв'язку зі зміною цільового використання частини земельної ділянки за заявою орендодавця, Козинською сільською радою прийнято рішення № 12, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 33,3486 га в межах існуючої у відповідача на умовах оренди земельної ділянки з іншим цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивної бази, яхт-клубу, елінгів, благоустроєних набережних, пляжів загального користування, об'єктів громадського, рекреаційного призначення, вуличних дитячих та спортивних майданчиків, об'єктів берегоукріплення та інших об'єктів інженерної інфраструктури в смт. Козин. Вказана земельна ділянка надана в оренду закритому акціонерному товариству "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" строком на 49 років з встановленням орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі та за умови сплати відповідачем витрат сільськогосподарського виробництва (т. 1, а.с. 156-157).

На виконання зазначеного рішення, 07.03.2008 року між Козинською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" було підписано договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 року, яким виключено пункти 1.1, 2.1, 2.3.1, 2.5.1 договору та доповнено пунктами 1.1.2, 2.1.2, 2.3.1.2 договору. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 33,3486 га. Грошова оцінка земельної ділянки становила 19 143 518,36 грн. Орендна плата на рік становила 1 914 351,84 грн. (т. 2, а.с. 7-9).

Пунктом 2.1.2 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування водноспортивної бази, яхт-клубу, елінгів, благоустроєних набережних, пляжів загального користування, об'єктів громадського, рекреаційного призначення, вуличних дитячих та спортивних майданчиків, об'єктів берегоукріплення та інших об'єктів інженерної інфраструктури.

Відповідно до п. 2.3.1.2 договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1 914 351,84 грн. щорічно, 159 529, 32 грн. за кожен місяць кожного року.

Вказаний договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1416, а також зареєстрований у Обухівському районному відділі Київській регіональній філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040833100010 від 12.06.2008 року.

Також, 07.03.2008 року договором про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 року, сторонами виключено пункти 1.1, 2.3.1, 2.5.1 договору та доповнено пунктами 1.1.1, 2.3.1.1, 2.5.1.1. В оренду передано земельну ділянку загальною площею 173,9386 га. Грошова оцінка земельної ділянки становила 760 233,95 грн. Орендна плата на рік становила 38 011,00 грн. (т. 2, а.с. 4-6).

Відповідно до п. 2.3.1.1 договору орендна плата вноситься орендарем відповідно до рішення суду у розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки у рік за 1 кв. м, з врахуванням щорічного коефіцієнту інфляції, що становить 38 011,00 грн. щорічно, по 3 167, 00 грн. за кожен місяць кожного року.

Даний договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 Зареєстрований у Обухівському районному відділі Київській регіональній філії Центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040833100011 від 12.06.2008 року.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що згідно листа Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області від 25.02.2013 року № 304/7/19-012 починаючи з січня 2012 року по лютий 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" не сплачувалась орендна плата за вищезазначену земельну ділянку (т. 1, а.с. 26-27).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" зі сплати орендних платежів за земельну ділянку за договором від 22.11.2006 року (з урахуванням змін та доповнень) складала 3 374 246,53 грн.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 2 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч. 1, 2 ст. 21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Частиною 1 ст. 24 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач зобов'язання зі сплати орендних платежів протягом 17 місяців систематично не виконував.

Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що відповідач не спростував обгрунтованість заявлених вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, рішення судів у зазначеній частині відповідають нормам матеріального права, а саме, спеціального законодавства.

Доводи заявника касаційної скарги про недоведеність розміру заборгованості фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Також безпідставними є посилання відповідача на порушення судами норм процесуального права та розгляд спору у відсутність представника товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда", оскільки, останнє є юридичною особою та на власний розсуд вирішує питання всієї повноти реалізації наданих їй таких прав.

Крім того, ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України презюмує добросовісність сторін у здійсненні їх процесуальних прав

Проте, висновки судів попередніх інстанцій в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 року, укладеного між Козинською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 207,2872 га є передчасними.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскаржені судові акти вищенаведеним вимогам частково не відповідають, оскільки у порушення положень ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України суди без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи дійшли висновку про повне задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Однак, у будь якому випадку вимога про розірвання договору повинна бути безумовною.

Крім того, п. 2.4 договору передбачено, що в разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, протягом п'яти днів на підставі акту прийому-передачі, оформленому належним чином обома сторонами.

На вищезазначене суди попередніх інстанцій уваги не звернули та не дослідили чи є листи Козинської селищної ради № 254 від 30.03.2012 року № 416 від 18.05.2012 року, № 759 від 27.08.2012 року (т. 1, а.с. 162, 164, 165) належними доказами вимоги про розірвання договору та, відповідно, чи настало на момент звернення з позовом право вимоги про повернення земельної ділянки за договором оренди від 22.11.2006 року.

Отже, порушивши та неправильно застосувавши норми процесуального та матеріального права, не з'ясувавши повно і всебічно обставин та не дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків та прийняли необгрунтовані рішення в частині розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, які підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Пунктом 11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що, відповідно до частини першої статті 47 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК України), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справа підлягає передачі на новий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і, в залежності від установлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до наявних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 25.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року у справі № 910/5089/13 скасувати в частині задоволення вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.11.2006 року, укладеного між Козинською селищною радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" повернути земельну ділянку загальною площею 207,2872 га, стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Трипільське підприємство "Пролетарська правда" в доход Державного бюджету України 2 294,00 грн. судового збору.

Справу № 910/5089/13 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 25.09.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року у справі № 910/5089/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко